У DSM-5 аутизм описують як **спектр**, а застарілі ярлики на кшталт _«високофункціональний / низькофункціональний»_ вважають надто грубими й клінічно неточними. Натомість у DSM-5 і DSM-5-TR використовують **три рівні підтримки** — точніше, **специфікатори поточної вираженості**, які стисло описують **вираженість аутичних труднощів у двох основних сферах**. [APA, 2022](https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787); [CDC, 2025](https://www.cdc.gov/autism/hcp/diagnosis/index.html). **Рівні підтримки не дають повного опису повсякденного функціонування та індивідуальних потреб людини.** Для планування підтримки потрібна також докладніша оцінка сенсорних особливостей, виконавчих функцій, адаптивних навичок, супутніх станів і умов середовища. Тому поряд із рівнями корисно описувати **профіль потреб**: _яка саме підтримка потрібна, у яких сферах, за яких умов і якою ціною дається «стабільність»_. > Важливо: **Level 1 / 2 / 3 — це рамка DSM**. В **МКХ-11** такого поділу немає: там аутизм описують з урахуванням **наявності або відсутності порушення інтелектуального розвитку** та **ступеня порушення функціональної мови**. [ВООЗ, 2024](https://www.who.int/publications/i/item/9789240077263). --- ## 1) Що саме означають рівні підтримки DSM-5 виділяє три рівні: - **Level 1** — потребує підтримки - **Level 2** — потребує значної підтримки - **Level 3** — потребує дуже значної підтримки Ці рівні оцінюють **не «загальну важкість людини»**, а **поточну вираженість аутичних труднощів у двох основних сферах**: 1. **соціальна комунікація і соціальна взаємодія** 2. **обмежені, повторювані й негнучкі патерни поведінки, інтересів або активності** Ключовий нюанс: **рівень може відрізнятися між цими двома сферами**. Тобто людина може потребувати менше підтримки в соціальній взаємодії, але більше — через ригідність, сенсорну реактивність, труднощі зі змінами або повторювані патерни. Це вже показує головне: аутизм — це **не одна шкала**, а **нерівномірний профіль**. --- ## 2) Рівень не дорівнює «легкий / важкий аутизм» У повсякденній мові рівні часто помилково читають як лінійну шкалу від «легкого» до «важкого». Рівень у DSM відповідає радше на питання: > **Наскільки виражені аутичні труднощі в кожній із двох основних сфер у конкретний період і за конкретних умов?** Тому рівень: - **не визначає інтелект**; - **не є мірилом здібностей**; - **не описує життєвий потенціал людини**; - **не відображає внутрішню ціну адаптації**; - **не дає повної картини повсякденного функціонування людини**. Ці специфікатори DSM описують **вираженість аутичних проявів**, а не сумарний вплив аутизму, РДУГ, тривожності, депресії, мовних труднощів, інтелектуального розвитку, епілепсії, адаптивних навичок і середовища на життя людини. --- ## 3) Що зазвичай мають на увазі під Level 1–3 Нижче — не «типи людей», а **загальні клінічні орієнтири**. ### Level 1: потребує підтримки Без підтримки труднощі стають помітними. Людині може бути складно ініціювати соціальну взаємодію, гнучко відповідати на ініціативу інших, переключатися між завданнями або відходити від фіксованих інтересів. На цьому рівні людина часто виглядає відносно самостійною, але ця самостійність може триматися на **високій внутрішній ціні**: постійному самоконтролі, компенсації, структурі й виснаженні. ### Level 2: потребує значної підтримки Труднощі в соціальній комунікації та гнучкості більш виражені й зазвичай помітні навіть за наявності підтримки. Часто потрібні чіткіші структури, адаптовані умови, передбачуваність, зовнішня організація, допомога з переходами; зміни можуть викликати значний дистрес. ### Level 3: потребує дуже значної підтримки Труднощі в соціальній взаємодії та поведінковій гнучкості виражені настільки, що істотно обмежують повсякденне функціонування. Людина може потребувати дуже інтенсивних адаптацій, постійної допомоги, високої передбачуваності середовища й значного зменшення навантаження. Важливо не зводити цей рівень до спрощень на кшталт «говорить / не говорить» або «самостійний / несамостійний». Навіть у межах одного рівня профіль сильних сторін, труднощів і способів комунікації може суттєво відрізнятися. --- ## 4) Чому однаковий рівень може виглядати дуже по-різному Дві людини з однаковим рівнем можуть мати дуже різне повсякденне життя. Це не суперечність: **рівень не охоплює всієї картини**. На реальні потреби в підтримці сильно впливають: - **адаптивні навички**; - **мовний і комунікаційний профіль**; - **коморбідні стани** — наприклад, РДУГ, тривожні розлади, депресія, епілепсія, розлади сну; - **сенсорний профіль**; - **виконавчі функції**; - **вік і життєвий етап**; - **вимоги середовища**; - **наявність або відсутність адаптацій**. Саме тому людина з відносно високими когнітивними здібностями може мати значні труднощі в самоорганізації, повсякденних справах, роботі чи навчанні. І навпаки: нижчі бали на окремих тестах не означають автоматично однаковий рівень обмежень у всіх сферах життя. --- ## 5) Що рівні часто не вловлюють ### а) Внутрішню ціну функціонування Ззовні людина може виглядати «такою, що справляється», але це нічого не говорить про **ціну**, якою це досягається. Частина аутичних людей тримається за рахунок надмірного самоконтролю, жорстких рутин, відновлення після кожної взаємодії та постійної настороженості. ### б) Маскування Соціальні труднощі можуть бути частково приховані через свідомі або напівавтоматичні стратегії компенсації. Це може зменшувати видимість труднощів для інших, але не обов’язково зменшує навантаження для самої людини. [Hull та ін., 2017](https://doi.org/10.1007/s10803-017-3166-5). ### в) Аутичне вигорання Аутичне вигорання досліджують, але це **не окремий діагноз у DSM-5-TR чи МКХ-11**. У якісному дослідженні Raymaker та колег учасники описували **тривале виснаження, втрату частини навичок та зниження толерантності до стимулів**. [Raymaker та ін., 2020](https://doi.org/10.1089/aut.2019.0079). Людина, яка довго «трималася», може потребувати значно більше підтримки, ніж раніше. ### г) Вплив середовища Одна й та сама людина може функціонувати відносно стабільно в передбачуваному середовищі та різко втрачати стабільність у хаотичних, сенсорно перевантажених або соціально насичених умовах. Тому підтримка — це не лише «допомога людині», а й **налаштування середовища**. --- ## 6) Чому профіль потреб часто корисніший за сам рівень **Профіль потреб** — це не формальний термін DSM, а **більш точна практична рамка** для опису життя аутичної людини. **Рівень стисло описує поточну вираженість аутичних труднощів у двох основних сферах. Конкретні потреби в підтримці оцінюють індивідуально.** Профіль потреб відповідає на питання: - **яка саме підтримка потрібна**; - **у яких сферах**; - **за яких умов**; - **що підвищує ризик перевантаження**; - **що, навпаки, робить функціонування стабільнішим**. Це більш людиноцентричний підхід, який не намагається згорнути складне життя до одного числа або ярлика. --- ## 7) Основні сфери профілю потреб Практичні запитання, які допомагають докладніше описати потреби в підтримці. ### а) Комунікація Який спосіб комунікації працює найкраще: усний, письмовий, з більшим часом на відповідь, через уточнення, з візуальною опорою, з альтернативними або додатковими способами комунікації? ### б) Сенсорне середовище Які стимули перевантажують? Що допомагає: тиша, контроль світла, навушники, можливість вийти, окремий простір, передбачуваний маршрут? ### в) Виконавчі функції та організація Чи потрібні зовнішні нагадування, покрокові інструкції, візуальні списки, чіткі дедлайни, стабільний розклад, мінімізація частих переключень? ### г) Регуляція енергії та відновлення Скільки навантаження є посильним? Скільки часу потрібно на відновлення після зустрічей, подорожей, змін, соціальної взаємодії або сенсорного перевантаження? ### ґ) Передбачуваність і зміни Наскільки критично важливі попередження про зміни, чіткі правила, стабільні процедури, можливість підготуватися до нового? ### д) Повсякденне життя Чи потрібна допомога з покупками, їжею, побутом, фінансами, документами, плануванням дня, транспортом, медичними візитами? ### е) Навчання або робота Які саме адаптації потрібні: письмові інструкції, тиха зона, гнучкий графік, зменшення багатозадачності, чіткі ролі, передбачуваний обсяг соціальної взаємодії? ### є) Психічне здоров’я і коморбідності Що в картині належить безпосередньо до аутизму, а що — до РДУГ, тривожності, депресії, обсесивних симптомів, порушень сну чи травматичного досвіду? Для планування підтримки це критично. --- ## 8) Як правильно співвіднести рівень і профіль потреб Ці рамки **не суперечать одна одній**, але працюють на різних рівнях опису. - **Рівень** дає загальний клінічний орієнтир щодо вираженості аутичних труднощів у двох основних сферах. - **Профіль потреб** показує, **яка саме підтримка потрібна в реальному житті**. Найточніше мислити так: **рівень** = загальний орієнтир, **профіль потреб** = детальна навігація. Якщо покладатися лише на рівень, легко недооцінити або переоцінити потреби людини. --- ## 9) Ключова ідея **Потреби аутичної людини в підтримці залежать від:** - **основних аутичних характеристик**; - **адаптивного функціонування**; - **коморбідних станів**; - **сенсорного й комунікаційного профілю**; - **внутрішньої ціни адаптації**; - **вимог середовища**; - **доступної підтримки**. Тому найкорисніше питання звучить не так: > **«Який у мене рівень?»** а так: > **«У яких сферах, за яких умов і якою саме підтримкою я можу залишатися стабільним?»** --- ## Джерела 1. American Psychiatric Association. (2022). [Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition, Text Revision (DSM-5-TR)](https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787). Розділ про розлади нейророзвитку, опис розладу аутистичного спектра. 2. Centers for Disease Control and Prevention. (2025). [Clinical Testing and Diagnosis for Autism Spectrum Disorder](https://www.cdc.gov/autism/hcp/diagnosis/index.html). Відкритий виклад критеріїв DSM-5, зокрема сенсорних проявів і оцінки вираженості у двох основних сферах. 3. World Health Organization. (2024). [Clinical descriptions and diagnostic requirements for ICD-11 mental, behavioural and neurodevelopmental disorders](https://www.who.int/publications/i/item/9789240077263). Розділ «Autism spectrum disorder (6A02)». 4. Hull, L., et al. (2017). [“Putting on My Best Normal”: Social Camouflaging in Adults with Autism Spectrum Conditions](https://doi.org/10.1007/s10803-017-3166-5). *Journal of Autism and Developmental Disorders, 47*, 2519–2534. Якісне дослідження досвіду маскування та компенсації в аутичних дорослих. 5. Raymaker, D. M., et al. (2020). [“Having All of Your Internal Resources Exhausted Beyond Measure and Being Left with No Clean-Up Crew”: Defining Autistic Burnout](https://doi.org/10.1089/aut.2019.0079). *Autism in Adulthood*. Якісне дослідження досвіду аутичного вигорання.