Поява дитини — це велика подія в житті будь-якої людини. Але для людини з РДУГ вона може спричинити низку специфічних труднощів і загострити вже наявні симптоми. Потрібно заздалегідь підготуватися, розуміти свої особливості й запастися підтримкою. --- ### 1. Когнітивне навантаження та виконавча дисфункція **Що відбувається:** Дитина — це нескінченний потік завдань: прокинься, вклади, заспокой, нагодуй, поміняй, відреагуй на крик, організуй день. Це прямий виклик виконавчій функції мозку, яка вже ослаблена при РДУГ. **Труднощі:** - Складно створити або підтримувати структуру. - Неможливо “переключитися” між завданнями, коли немає пауз. - Постійне відчуття перевантаження навіть без "видимих" причин. - Забування важливих речей (памперси, суміш, аптечка). - Параліч ухвалення рішень: "я знаю, що треба щось зробити, але не можу вибрати, з чого почати". **Що допоможе:** - Візуальні плани дня. - Списки у додатку, який справді зручно використовувати. - Партнер, який розуміє, що ти не "розслабився", а **завис**. - Ритуали замість дисципліни: одяг після умивання, їжа у визначений час тощо. --- ### 2. Сенсорні перевантаження **Що відбувається:** Крик немовляти, безсонні ночі, запахи, дотики, розкидані іграшки, різкі рухи — усе це сенсорні подразники. Вони можуть викликати відразу, дратівливість, навіть мелтдаун. **Труднощі:** - Тіло й мозок буквально відмовляються реагувати "спокійно". - Роздратування переходить у провину. - Сором за власну потребу в тиші чи ізоляції. **Що допоможе:** - Навушники шумопоглинанням або беруші (коли з тобою хтось є). - Тайм-аути на відновлення, навіть по 5–10 хв. - Розуміння, що твої сенсорні реакції — не егоїзм. --- ### 3. Емоційна регуляція та нестабільність **Що відбувається:** Люди з РДУГ часто мають проблеми з регулюванням емоцій — легко вибухають, важко заспокоюються, можуть переживати глибокий сором. Дитина натискає всі тригери одночасно. **Труднощі:** - Імпульсивні реакції (крик у відповідь, сльози, втеча). - Відчуття, що ти “ламаєш” дитину або себе. - Токсична самокритика після кожного зриву. **Що допоможе:** - Психотерапія з фокусом на емоційну регуляцію (DBT, CBT). - Практики самоспостереження (журнали, рефлексії). - Навчитись просити підтримки або заміни. --- ### 4. Вплив на стосунки з партнером **Що відбувається:** Після появи дитини в багатьох пар зростає кількість конфліктів. При РДУГ — ще більше, бо ти можеш виглядати як "той, хто нічого не робить", хоча насправді функціонуєш на межі своїх можливостей. **Труднощі:** - Нерівномірний розподіл навантаження. - Непорозуміння ("чому ти не можеш просто..."). - Відчуття, що тебе не бачать або знецінюють. **Що допоможе:** - Регулярні розмови про втому обох партнерів. - Список речей, які ти **можеш і хочеш** брати на себе. - Парна терапія або медіація для валідації обох сторін. --- ### 5. Вплив на дитину **Що відбувається:** Ти можеш боятися, що твоя неорганізованість чи емоційні спалахи погано вплинуть на дитину. Але ти також можеш дати їй більше емпатії, гнучкості та відкритості до розмаїття. **Труднощі:** - Тривожність щодо своєї "придатності". - Самозвинувачення, порівняння з "нормальними" батьками. - Брак впевненості, що ти витримаєш. **Що допоможе:** - Зосередитись не на "правильності", а на зв’язку. - Чесна комунікація (навіть з дитиною): "я зараз втомлений, мені треба 5 хвилин". - Роль моделі — ти вчиш дитину любити себе, навіть якщо ти неідеальний. --- ### 6. Стратегії виживання - Делегуй. Все, що можеш. - Створи карту підтримки (друзі, родичі, сусіди, професіонали). - Використовуй медичну допомогу: медикаменти від РДУГ, терапія, психіатр. - Доглядай себе **першим**. Порожній бак не заправляє інших. - Не змагайся з "ідеальними батьками" з соцмереж. --- > [!NOTE] Підсумок > Батьківство — це важко для всіх. Але твоя чесність, усвідомлення своїх обмежень, турбота про себе — вже робить тебе добрим батьком. > > Ти не один. І ти не зламаний. Ти просто батько з РДУГ. І це — окей.