## Чи пов’язана лімеренція з РДУГ? Так — частково. Люди з РДУГ мають: - **менше базового дофаміну**, через що сильні емоції (зокрема нова закоханість) викликають **“вибух задоволення”**, і мозок буквально **зачіплюється за це джерело дофаміну**; - **гіперфокус** — здатність надмірно зосереджуватись на одному стимулі (в даному випадку — людині); - **низький емоційний самоконтроль** — важко “відпустити”, навіть якщо об’єкт не підходить. Але! Це **не пояснює**, **чому саме потреба у любові чи увазі така інтенсивна**. Тут уже вступає інше — дитинство, досвід, моделі прив'язаності. --- ## Чи пов’язана лімеренція з вихованням і базовими емоційними потребами? Часто люди, які **не отримали стабільного, безумовного прийняття** в дитинстві: - **плутають любов з емоційною інтенсивністю**; - **ідеалізують** того, хто дає навіть краплю тепла; - стають **гіперчутливими до відмови чи дистанції**. Але тут важливий нюанс: > ❗ **Не кожна “незадоволена потреба в любові” = лімеренція.** > І не кожен, хто пережив емоційну нестачу, стає одержимим об’єктами любові. Тобто **травматичний досвід + нейробіологічна чутливість = підвищений ризик лімеренції**. Але сама по собі “нестача любові” не гарантує її. --- ## А може це не про любов взагалі, а про страх. - Страх бути непоміченим. - Страх втратити контакт. - Страх ніколи не стати достатнім для когось. І тоді це **не про бажання близькості, а про тягу до злиття** — до емоційного “зависання” на іншій людині як на “зовнішньому джерелі стабільності”. Це вже **більше схоже на форму нездорової прив’язаності** (особливо — тривожної або змішаної), ніж на наслідок РДУГ чи просто "емоційного голоду". --- ## Інші фактори, які часто випадають із уваги: - **Невротизм / підвищена емоційна чутливість** — незалежно від діагнозу - **Ідеалізація близькості через медіа/культуру** — романтизація “болючої” любові - **Алгоритми соціальних мереж** — які посилюють фокус на “об’єкті” через контент --- >[!Підсумок] > Лімеренція — це **не просто риса РДУГ і не лише наслідок браку любові в дитинстві.** > Це — **емоційний трикутник** з біологічної чутливості, досвіду прив’язаності та когнітивних переконань про любов. І саме в цьому трикутнику **виникає одержимість, залежність, нав’язливість — під виглядом “кохання”**.