**Ні, від РДУГ не можна “вилікуватися”**, бо це **нейророзвитковий стан**, а не тимчасова хвороба. Відсоток діагностованих дорослих менший не тому, що у них РДУГ зник. А тому що його **не помітили, не визнали або неправильно інтерпретували**. --- ### 1. **Діагностика зосереджена на дітях** - У більшості країн (особливо в пострадянських) фокус – на поведінці у школі. - Дорослі або не знають про свій стан, або **не мають куди звернутися**. ### 2. **Маскування і адаптація** - Дорослі навчаються “виживати” через стратегії, компенсації, перевантаження - Їхня втома, тривожність, прокрастинація чи хаос – часто **помилково вважають "особливостями характеру"** ### 3. **Замість РДУГ – ставлять інші діагнози** - Тривожний розлад, депресія, “нестача сили волі” - А насправді – це наслідки **недіагностованого РДУГ** --- ## 🧠 РДУГ не “проходить” – він просто змінюється - У когось з віком зменшується гіперактивність, але зберігається **хаос у думках** - У когось – стає більше **тривожності** або **виснаження** від постійного самоконтролю - Але основні нейрориси – **дефіцит уваги, імпульсивність, труднощі з плануванням – залишаються** --- ✅ Тому правильне формулювання не “вилікувався”, а “навчився жити з цим / або не знав, що це РДУГ”.