Коли говорять про аутизм, дуже часто згадують про “емоційні труднощі” — начебто люди з аутизмом не розпізнають емоції, не відчувають емпатії або не розуміють почуття інших. Ця думка закріпилася не лише у суспільстві, а й у наукових працях. Проте сучасні дослідження свідчать: значну частину цих симптомів може пояснити **алекситимія**, а не аутизм як такий. --- ## Що таке алекситимія? Алекситимія - це субклінічний стан, який характеризується труднощами в ідентифікації та описі власного емоційного стану. Наприклад, люди з алекситимією можуть знати, що вони відчувають емоцію, але не знати, чи є ця емоція сумом, гнівом чи страхом. Тому, помилково вважати, що люди з алекситимією не відчувають емоцій. **Термін "алекситимія"** походить із грецької й буквально означає «немає слів для емоцій». Людина з алекситимією може: - не розуміти, **що саме вона зараз відчуває** (гнів чи сум? тривогу чи збудження?); - не вміти **словесно описати емоції** (відповідати: “нічого”, “нормально”, “не знаю”); - **не помічати тілесних проявів емоцій** (серцебиття, стиснення в грудях); - мати **обмежений емоційний словник**; - плутати емоційні й фізіологічні стани (наприклад: “я злюсь” ≈ “мені жарко”). Люди з алекситимією часто кажуть: - “Я не розумію, що я відчуваю”, - “Мені складно пояснити свої емоції”, - “Я відчуваю щось у тілі, але не знаю, чи це злість, чи тривога”. Хоча частота алекситимії в типовій популяції оцінюється в 10%, підвищені рівні алекситимії спостерігаються при ряді розладів, таких як нервова анорексія, зловживання психоактивними речовинами та посттравматичний стресовий розлад. Частота алекситимії особливо висока серед аутистів — від 40 до 65%. Незважаючи на часте спільне виникнення, алекситимія та аутизм є незалежними. Алекситимія не є ані необхідною, ані достатньою для діагностики аутизму, а також не є універсальною серед аутистів. І навпаки, у багатьох людей спостерігається важкий ступінь алекситимії без прояву симптомів аутизму. --- ## Ключова гіпотеза: “гіпотеза алекситимії” Автори статті Bird & Cook (2013)[^1] запропонували пояснення: **Емоційні симптоми, які раніше вважали “ядровими” для аутизму, насправді часто спричинені алекситимією.** - У багатьох аутичних людей, які мають труднощі з емоціями, насправді виявляють **алекситимію**. - Якщо взяти групу аутичних людей **без** алекситимії, то їхні результати в емоційних завданнях не відрізняються від нейротипових. - Тобто: _емоційні дефіцити приписували аутизму, але вони радше пов’язані з алекситимією_ ### Де межі цієї гіпотези - Алекситимія **часто**, але не завжди пояснює емоційні труднощі при аутизмі. - Існують й інші чинники: сенсорна чутливість, тривога, коморбідні розлади. - Не всі люди з аутизмом мають алекситимію, і не всі з алекситимією — аутичні. > “Гіпотеза алекситимії має сильні підтвердження і добре пояснює частину емоційних труднощів при аутизмі, але вона не виключає інших механізмів і не є остаточною відповіддю.” --- ## Що це означає для діагностики і підтримки? 1. **Точніший підхід до оцінки** - Дослідникам і клініцистам варто окремо оцінювати рівень алекситимії при діагностиці аутизму. - Інакше можна помилково приписати аутизму симптоми, які насправді належать іншому стану. 2. **Таргетована підтримка** - Якщо емоційні труднощі пояснюються алекситимією, то і стратегії допомоги мають бути спрямовані саме на розвиток емоційної грамотності та навичок розпізнавання емоцій. - Для людини з аутизмом без алекситимії такі інтервенції можуть бути менш актуальні. 3. **Боротьба зі стереотипами** - Ідея про те, що аутичні люди “не відчувають емпатії”, є надто спрощеною і часто хибною. - Насправді емпатія і здатність розуміти емоції у багатьох аутичних людей збережена, а труднощі пояснюються іншими факторами. --- ## Вроджена алекситимія (нейробіологічна) Це **частіше трапляється у людей з аутизмом, РДУГ, тривожними розладами**, а також за наявності певних нейровідмінностей. Такі люди від дитинства: - не можуть точно сказати, що відчувають; - не розрізняють емоції в тілі; - плутають емоції між собою (наприклад, тривогу з голодом); - часто **не мали заборони на прояви емоцій**, але все одно мають труднощі. Дослідження вказують на **знижену інтероцептивну чутливість.**, слабші зв’язки між лімбічною системою (емоції) та мовною корою (опис), а також інші особливості у зонах мозку, пов’язаних з емоційною обробкою. --- ## Набута алекситимія (психогенного походження) Це **результат досвіду**, коли в дитинстві: - емоції **ігнорувались** (“нічого страшного”, “не плач”, “перебільшуєш”), - на емоції **злились** (“не смій злитися на маму!”), - дитина навчилась, що емоції **небезпечні або небажані**. У таких випадках формується **захисний механізм**: > «Краще не відчувати, ніж відчувати — і отримати покарання/відмову/приниження». Так формується **вторинна алекситимія**: - емоції пригнічуються, витісняються; - людина **відвикає розпізнавати їх**; - поступово зникає мова для опису почуттів; - тіло також **перестає подавати “емоційні сигнали”**, бо їх роками ігнорували. --- ## Що спільного між цими двома формами? Незалежно від походження, людина з алекситимією: - **має труднощі у саморегуляції** (не розумію, що відчуваю — не знаю, що з цим робити); - **страждає від непорозумінь у стосунках** (бо не може висловити потребу або пояснити реакцію); - часто накопичує емоції → **раптові зриви або психосоматичні реакції**. --- > У багатьох людей (особливо нейровідмінних) ці два шляхи **переплітаються**: > 🔹 _невміння від природи + заборона ззовні_ = **емоційна «грамотність» не мала шансів розвинутись**. --- ## Висновок Алекситимія — важливий фактор, який потрібно враховувати при вивченні й підтримці аутичних людей. - **Не кожна емоційна трудність при аутизмі є частиною аутизму.** - Часто вони пояснюються саме алекситимією, яка може зустрічатися як у аутичних, так і у нейротипових людей. Це означає, що наукові й клінічні підходи мають змінюватися: потрібно розділяти, що йде від аутизму, а що від алекситимії, щоб надавати правильну допомогу і уникати стигматизації. [^1]: [Mixed emotions: the contribution of alexithymia to the emotional symptoms of autism](https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3731793/)