Міфи та хибні уявлення про аутизм перешкоджають розумінню цього стану й створюють непотрібні бар’єри для людей з аутизмом. Неправдиві твердження формують стигму й призводять до помилкових уявлень про потенціал та потреби нейровідмінних осіб. Це може унеможливлювати своєчасну діагностику, необхідну підтримку та інклюзію. --- ## 1. Міф: Аутизм — це хвороба, яку потрібно вилікувати **Реальність:** Аутизм — це _не хвороба_, а **нейророзвитковий стан**. Він не з’являється раптово, не заразний і не лікується «пігулками». Це вроджена особливість функціонування мозку, яка залишається на все життя. Мета — _не вилікувати_, а **підтримати, адаптувати середовище і прийняти**. --- ## 2. Міф: Усі аутичні люди мають інтелектуальні порушення Ні, це помилка. Аутизм та інтелектуальні порушення – це різні явища, хоча іноді вони можуть поєднуватися. За даними ВООЗ, рівень інтелектуального розвитку серед людей з аутизмом дуже різний – він може коливатись від глибоких порушень до вищого за середній рівня. Тому не можна автоматично вважати, що якщо людина аутична, то вона має низький інтелектуальний рівень чи розумову відсталість. --- ## 3. Міф: Аутизм видно з народження / діагностують завжди в дитинстві **Реальність:** Аутизм проявляється по-різному в різному віці. У багатьох людей, особливо жінок і дорослих, які маскуються діагноз **ставиться лише в дорослому віці**. До цього люди часто живуть з тривогою, вигорянням і відчуттям «інакшості», не знаючи, чому саме. Наприклад, деякі діти з аутизмом мають достатні навички адаптації та компенсації, тому особливості їхньої поведінки чи спілкування можуть бути виявлені лише в шкільному віці або навіть у дорослому. Тож аутизм не «виявляється одразу» – часто він стає очевидним лише з часом, коли з’являються труднощі, що потребують пояснення. --- ## 4. Міф: Аутичні люди не хочуть спілкуватися або не здатні до емпатії **Реальність:** Більшість аутичних людей **хочуть стосунків**, дружби, любові — але стикаються з труднощами у навичках комунікації та взаєморозуміння. Іноді вони можуть використовувати альтернативні способи комунікації (жести, малювання, спеціальні програми тощо) чи потребувати більше часу, щоб відповісти. Таким чином, небажання спілкуватись – швидше непорозуміння: багато осіб з аутизмом хочуть дружити й комунікувати, але роблять це по-своєму. Їм може бути важко зчитати жести, інтонації чи натяки, але це **не означає, що їм байдуже**. Насправді, **емоційна глибина часто дуже висока**, просто її вираження не типове. --- ## 5. Міф: Якщо людина говорить, працює або має родину — у неї не може бути аутизму **Реальність:** РАС — це вроджена нейровідмінність, яка не з’являється з віком і не зникає. Людина могла просто навчитися приховувати свої особливості або шукати способи компенсувати труднощі. Люди можуть **маскуватися**, пристосовуватись, тримати емоції всередині, і виглядати «нормально» — поки не згорять. Багато дорослих з діагнозом мають роботу, партнерів, дітей — це **не виключає аутизму**, просто маскування дорого коштує (вигорання, тривога, депресія). --- ## 6. Міф: Аутизм — це так як в "Rain Man" **Реальність:** Медіа часто **спотворюють образ аутичної людини**, фокусуючись на або «генії-відлюднику», або «повністю нефункціональній дитині». Насправді **спектр дуже широкий**: від невербальних людей, які потребують щоденної підтримки, до високофункціональних, які самостійні, але мають глибокі труднощі в сенсорній, емоційній або соціальній сферах. --- ## 7. Міф: Аутизм виникає через вакцини **Реальність:** Цей міф виник після сфальсифікованого дослідження в 1998 році, яке згодом було **спростоване та відкликане**. Сотні досліджень по всьому світу підтвердили: **немає жодного зв’язку між вакцинацією (зокрема MMR) і аутизмом**. Аутизм має **генетичну та нейробіологічну основу**. --- ## 8. Міф: Аутизм — це дитяче явище, яке зникає з віком **Реальність:** Аутизм — **на все життя**. Діти виростають, і стають дорослими з аутизмом. Багато дорослих недіагностовані не тому, що вони «переросли», а тому, що **діагностичні системи їх не помітили**. --- ## 9. Міф: Аутизм — це результат "холодної мами" чи браку любові **Реальність:** Це старий шкідливий міф, який **науково спростований**. Аутизм — **біологічно зумовлений стан**, і його причина — **не у вихованні**. --- ## 10. Міф: Аутизм — це лише набір дефіцитів **Реальність:** Аутизм — це **і виклики, і сильні сторони**. Багато аутичних людей мають: - виняткову увагу до деталей - глибокі знання у вузькій галузі - прямоту, чесність, логіку - високу чутливість і креативність Суспільство втрачає багато, коли **бачить лише «проблеми», а не потенціал**. --- ## 11. Міф: Телефон потрібен тільки для ігор Це узагальнення, яке не відображає реальної картини. Ми використовуємо телефони так само, як і нейротипові - **для роботи, навчання, спілкування та розваг**. Гаджети корисні для організації часу, сенсорної регуляції (наприклад, слухаючи музику або користуючись заспокійливими додатками), ведення нотаток або комунікації. Деякі люди відчувають труднощі в телефонних розмовах через соціальну **тривожність або сенсорне перевантаження**, але це не означає, що вони використовують телефон лише для ігор. Існує велика спільнота людей з аутизмом, які ведуть блоги, дослідження та громадську діяльність онлайн. --- ## 12. Міф: Люди з РАС не можуть формулювати довгі речення Аутизм **не впливає** на здатність людини будувати складні речення або висловлювати свої думки. Деякі люди мають труднощі з мовленням або комунікацією, але це не є правилом для всіх. Аутизм - це спектр, і різні люди мають різні рівні вербальних навичок. Дослідження показують, що деякі люди з РАС можуть мати **високорозвинену письмову мову**, навіть якщо їм важко висловлюватися усно. Існує багато письменників, журналістів, науковців і громадських діячів з аутизмом, які використовують складну мову для комунікації. --- ## 13. Міф: Особи з аутизмом схильні до агресії та насильства Це хибний стереотип. У наукових дослідженнях не знайдено жодних доказів того, що люди з РАС частіше вдаються до насильства, ніж інші. Навпаки, вважається, що вони навіть з **більшою ймовірністю можуть стати жертвами агресії**. Якщо трапляються інциденти з агресивною поведінкою у осіб з аутизмом, зазвичай за цим стоять інші складні чинники (травми, глибокі труднощі в соціалізації тощо). Замість марних побоювань, суспільству варто спрямувати зусилля на підтримку таких людей і створення безпечного та розуміючого середовища. --- >[!підсумок] > **Аутизм — це не те, що ви бачили в кіно. Це не «страшний діагноз». І точно не вирок.** > Це **відмінність, яка потребує розуміння, прийняття і підтримки — а не страху, стигми чи «виправлення».**