AuDHD — це неофіційний, але широко вживаний термін, яким позначають людей, у яких одночасно присутні **аутизм (РАС)** і **розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ)**. Це коморбідність, тобто співіснування двох нейророзвиткових станів, які мають спільні й відмінні нейробіологічні механізми. З поширенням досліджень стає зрозуміло, що AuDHD — **не просто сума двох діагнозів**, а унікальна комбінація, яка формує особливий спосіб мислення, обробки інформації, сенсорної чутливості та саморегуляції. --- ## **Чому РАС і РДУГ часто зустрічаються разом?** - Генетичні дослідження показують **часткову спільність полігенних ризиків**. - У обох станів є перетин у функціонуванні **фронтальних мереж**, **DMN** ([[1. Що таке Default Mode Network]]), **системи уваги** та **мережі визначення значущості**. - У дітей, підлітків і дорослих часто спостерігають **змішані профілі**, які не вписуються у “чистий” ASD або “чистий” ADHD. Це означає, що в деяких людей мозок організований так, що одночасно присутні і аутичні риси (сенсорна чутливість, труднощі з соціальною інтуїцією, сильні інтереси), і ознаки ADHD (неуважність, імпульсивність, виконавчі труднощі). --- ## **Як проявляється AuDHD?** У людей з AuDHD можуть одночасно бути: ### **Ознаки, характерні для аутизму** - сенсорна гіпо- або гіперчутливість - пряме, дуже буквальне мислення - труднощі з “читанням” невербальних сигналів - потреба у структурі та передбачуваності - глибокі, інтенсивні інтереси ### **Ознаки, характерні для РДУГ** - швидка втрата уваги - труднощі утримувати інтерес до завдань, які не стимулюють мозок - імпульсивні рішення - внутрішнє “розганяння” - хаос в організації, плануванні, тайм-менеджменті ### **І унікальні прояви, які характерні саме для їх поєднання** - сильна потреба в рутині + неможливість її дотримуватися через ADHD - гіперфокус, який може бути як даром, так і проблемою - сенсорні перевантаження через імпульсивність і високу нейронну збудливість - емоційна дисрегуляція (через поєднання аутичної чутливості та ADHD-імпульсивності) - схильність до “маскування” і виснаження Саме це робить AuDHD окремою клінічною конфігурацією — люди з такою комбінацією мають **специфічні потреби**, які не охоплюються повністю ні ASD-посібниками, ні ADHD-посібниками. --- ## **Що каже наука про AuDHD** Попри те що термін не є офіційним діагнозом, дослідження розповідають важливе: ### ✔ **Поширеність вища, ніж вважали раніше** У деяких вибірках до 40–60% людей з ASD мають симптоми ADHD, і навпаки — значна частка людей із ADHD відповідає критеріям аутизму. ### ✔ **Нейробіологічний профіль змішаний** Є одночасно: - аутичні патерни роботи DMN, - ADHD-зміни у фронтальних мережах, - порушення сенсорної інтеграції, - дисбаланс допамінергічних і норадренергічних систем. ### ✔ **Клінічна картина складніша** Люди з AuDHD частіше мають: - тривогу - депресію - труднощі у підтримці режиму - проблеми з плануванням - соціальне виснаження ### ✔ **Діагностика часто затримується** Особливо у дорослих і особливо в жінок: маскування робить картину менш очевидною. --- ## **Чи допомагає лікування при AuDHD?** Так, але **індивідуальний підхід критично важливий**. - деяким підходять стимулятори; - іншим — атомоксетин або гуанфацин; - багатьом потрібна комбінація низьких доз; - сенсорні адаптації можуть бути не менш важливими, ніж фармакологія; - психотерапія має бути інформованою про ASD і ADHD одночасно. --- ## **Чому термін “AuDHD” важливий** - Люди краще знаходять інформацію, яка відповідає їхньому досвіду. - Психологи та психіатри краще розуміють, що один підхід “під ASD” і один “під ADHD” не покривають потреб AuDHD. - У спільнотах зменшується відчуття “я зламаний”, “я не вписуюся”, “я не підходжу під жодну категорію”. AuDHD — це спосіб описати реальний нейророзвитковий профіль, який існує за межами жорстких діагностичних коробок. --- ## **Висновок** AuDHD — не формальний діагноз, але важливий концепт, який описує людей із поєднанням аутизму та ADHD. Це особливий нейророзвитковий профіль, який поєднує в собі складнощі, сильні сторони, унікальні патерни мислення і чутливості. Найкращий шлях підтримки — індивідуалізований, не стигматизуючий, з повагою до нейровідмінності.