Це базові, часто несвідомі, переконання про себе, інших людей і світ. Вони формуються у дитинстві під впливом досвіду, батьківського виховання та культурних норм. ### Типи ГП: - Переконання про себе. Наприклад: "Я недостатньо хороший", "Я не заслуговую любові". - Переконання про інших. Наприклад: "Іншим не можна довіряти", "Люди завжди критикують". - Переконання про світ. Наприклад: "Світ небезпечний", "Щастя — недосяжна мета". ### Як вони впливають на життя? - Глибинні переконання стають "лінзами", через які ми сприймаємо всі події. Вони можуть залишатися неусвідомленими, але проявлятися через когнітивні викривлення, викликаючи тривогу, занижену самооцінку або конфлікти з іншими людьми. ### Взаємозв’язок між когнітивними викривленнями та глибинними переконаннями - Когнітивні викривлення часто є "поверхневими" проявами глибинних переконань. Наприклад: 1. Глибинне переконання: "Я ніколи не досягну успіху". - Це переконання могло сформуватися через дитячий досвід, наприклад, через часту критику чи порівняння з іншими. 2. Когнітивне викривлення: "Фільтрація". - Людина помічає лише свої невдачі, ігноруючи успіхи. 3. Наслідок: віра у власну нездатність досягти успіху посилюється, людина уникає нових можливостей через страх невдачі, а це, у свою чергу, підтверджує її глибинне переконання. Це показує, як глибинне переконання формує фокус уваги (через фільтрацію), створює негативний цикл і закріплює проблемний образ себе. Робота з такими переконаннями — це ключ до розриву цього циклу та формування здоровішого мислення. ### Як працювати з когнітивними викривленнями та глибинними переконаннями? 1. Робота з терапевтом - найкращий варіант - Когнітивні викривлення і глибинні переконання вибудовуються роками і робота з ними повинна відбуватися під наглядом професіонала. - Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допоможе у руйнуванні негативних мисленнєвих паттернів завдяки побудові позитивних підкріплень. 2. Усвідомлення - Ведіть щоденник думок, щоб ідентифікувати повторювані когнітивні викривлення. Визначте, які переконання стоять за цими думками. 3. Перевірка фактами: запитуйте себе: "Чи є реальні докази моєї думки?", "Чи можу я інтерпретувати цю ситуацію інакше?". 4. Виклик глибинних переконань: замініть негативні переконання на більш адаптивні: "Я маю право на помилки й можу вчитися на них". 5. Афірмації: створіть список позитивних тверджень, які поступово замінюватимуть негативні переконання. 6. Розмова із собою як з другом: ставтеся до себе з розумінням і підтримкою, як би ви це робили для близької людини.